Про хризотил-азбест
Азбест – комерційна назва групи волокнистих природних мінералів. В перекладі з грецької "асбестос" означає «невичерпний», «той, що не слабшає», «тоq, що не згасає». Ще одна назва – «гірський льон». Її сенс у тому, що азбест розщеплюється на тонкі довгі волокна товщиною до 0,5 мкм.
Існують дві форми азбесту - серпентиніт (хризотиловий або білий азбест) та амфіболові азбести (актиноліт, антофіліт, тремоліт, амозит або коричневий азбест, крокодиліт або голубий азбест та ін.).
Хризотил-азбест має декілька унікальних властивостей, яких не мають жодні інші мінерали або синтетичні волокна: він міцніший від сталі (за міцністю на розтягненні має кращі показники, ніж сталева проволока), не зазнає корозії, вогнестійкий (теплоізоляційний); набагато дешевший за синтетичні волокна, зокрема полівінілацетат (ПВА); для його виробництва використовується менше енергії.
Властивості хризотил-азбесту
Фізико-хімічні властивості хризотилу визначаються такими параметрами:
  • Щільність на розрив, МПа — понад 3000
  • Щільність, г/см3 — 2,4–2,6
  • Температура плавлення, °С — 1450–1500
  • Коефіцієнт тертя, од. — 0,8
  • Лугостійкість, рН — 9,1–10,3
  • Питома поверхня, м2/г — 20
Завдяки цим характеристикам хризотил-азбест та вироби з нього широко використовуються у житловому та промисловому будівництві та санітарній інфраструктурі. Цемент на основі хризотилу також використовується для виготовлення пласких та гофрованих листів для житлового будівництва, труб для питної води та каналізації, покриття підлоги, плиток, резервуарів, панелей, черепиці тощо. Приблизно 75% загального житлового фонду в Україні використовують як покрівельний матеріал – шифер, що складається на 90% з цементу, на 7% з хризотилу та на 3% з води.
Амфібол-азбест vs хризотил-азбест
Група амфіболових мінералів відрізняється від хризотилових за структурою, властивостями та впливом на людину.
Хімічний склад

Амфіболові азбести є гідросилікатами заліза.

Crocidolite. . . . . . . . . (Na2Fe32+Fe23+)Si8O22(OH)2
Amosite. . . . . . . . . . . . . . .(Fe2+, Mg)7Si8O22(OH)2
Tremolite. . . . . . . . . . . . . . . . Ca2Mg5Si8O22(OH)2
Anthophyllite. . . . . . . . . . (Mg, Fe2+)7Si8O22(OH)2
Actinolite. . . . . . . . . . .Ca2(Mg, Fe2+)5Si8O22(OH)2

Хризотил є гідросилікатом магнію 3МgО·2SiO2·2H2O та близький до тальку (3МgО·4SiO2·H20), який з хімічної точки зору не становить загрози для організму людини.
Структура
Найбільшу небезпеку для здоров'я людини становлять види азбесту, що належать до сімейства амфіболів – амозит, антофіліт, крокодиліт, тремоліт та актиноліт. Ці форми азбесту мають структуру у вигляді жорстких голок, вони стійкі до дії кислот та практично не виводяться з легень. Саме цей вид азбесту використовувався на Заході разом з технологією напилення азбесту на металеві конструкції будівель для ізоляції. Станом на сьогодні видобуток та використання амфіболового азбесту заборонені у всьому світі.
В Україні завжди використовувався хризотил-азбест, який має структуру у вигляді м'яких волокон, порожніх всередині, і який швидко розкладається під дією навіть слабких кислот тканинних рідин та швидше виводиться з організму. Відповідно до останніх досліджень провідних токсикологічних лабораторій у Швейцарії, Німеччині та США хризотил-азбест є найбільш безпечним волокном серед аналогічних мінералів та штучних замінників (целюлоза, волокна араміду та керамічне волокно), оскільки швидше за інші види волокон виводиться з організму. Так, півперіод розпаду волокон хризотилу становить 15 днів, амфіболу – 466 дні, целюлози – 1000 днів.

Міжнародна організація праці (МОП) у Конвенції №162 «Безпечне використання азбесту» визначає принципи використання хризотил-азбесту у виробництві різних продуктів та виробів. Так, при контрольованому використанні – при рівнях впливу нижче 1 волокна/см3 – у виробництві хризотил-азбест не становить відчутного ризику для здоров'я людини. Цей рівень визначено МОП на основі численних епідеміологічних досліджень, а Конвенція є визнаною точкою зору щодо контрольованого використання хризотил-азбесту.
Хризотил та інші види азбесту було виявлено практично в усіх країнах світу, проте великих родовищ всього декілька. Найбільші родовища хризотил-азбесту знаходяться в Китаї, Канаді, Казахстані, Бразилії, Росії та Зімбабве. Родовища амфіболового азбесту станом на сьогодні зачинені та не розробляються. Для потреб української хризотил-цементної промисловості використовується хризотил-азбест з Казахстану.
Вироби з хризотил-азбесту

— Порошкова, листова, тканинна вогнезахисна ізоляція для корпусів суден, вузлів двигунів, вогнезахисної фарб та обмазки для ємностей, металевої арматури та конструкцій, вогнезахисні тканини для театральних завіс, для одягу пожежних, металургів, електрозварювальників та дослідників вулканів

— Тканини, картон, папір, шнури для теплової ізоляції, ущільнювальні набивки

— Фрикційні матеріали, гальмівні накладки, елементи автоматичних коробок передач, гальмівні системи для автомобілів, тракторів, авіа- та залізничного транспорту, космічної техніки, ущільнюючі прокладки для посудин, що працюють під високим тиском та розрідженням (застосовується суміш азбесту та синтетичних смол)