МОЗ може залишити українців без даху над головою
Джерело: fakty.ua
Незабаром завдяки наполегливості МОЗ шифер, труби та інші азбестові будматеріали в Україні можуть виявитися недоступними.

Минулого року МОЗ виніс постанову про заборону використання азбесту. Без узгодження з Державною регуляторної службою. Закривши очі на дослідження Інституту медицини праці Національної академії наук та Національної академії медичних наук України. Мін'юст у зв'язку з явними порушеннями тут же скасував цю постанову. Однак МОЗ в судовому порядку досі намагається відстояти свою, м'яко кажучи, дивну позицію.

«Відповідно до Рекомендацій № 172 Міжнародної організації праці "Про охорону праці при використанні азбесту" визначено, що в основі заборони або дозволу на використання певних різновидів азбесту і азбестовмісних виробів і їх заміни іншими речовинами повинна лежати наукова оцінка їх небезпеки для здоров'я, - каже доктор медичних наук, токсиколог Віктор Жирнов. - Наш Інститут медицини праці провів дослідження, проаналізувавши дані про захворюваність за останнє десятиліття серед тих працівників азбестових заводів України, які щодня мають справу з хризотилом. Вчені перевірили, скільки співробітників цих підприємств потрапили до канцер-регістру України (так називається список людей, у яких діагностовано онкозахворювання). Виявилося, що ризик таких захворювань у співробітників азбестового виробництва такий самий, як у решти українців. Висновок однозначний - за умови дотримання виробничої безпеки хризотиловий азбест безпечний ".

Відстоюючи свою позицію, МОЗ посилається на дані ВООЗ про небезпеку азбесту. Ось тільки дані ці відносяться до азбесту амфіболового. Та й Конвенцією Міжнародної організації праці «Безпека при використанні азбесту» заборонений тільки амфіболовий азбест. Саме він використовувався в Західній Європі, і дослідження впливу амфіболу на здоров'я людини показали, що це дійсно дуже шкідливий мінерал. В Україні ж (як і на всьому пострадянському просторі) завжди використовувався і використовується донині азбест виключно хризотиловий, оскільки територіально нам доступні тільки його родовища. На українські підприємства він доставляється в спеціальній упаковці прямо з Казахстану.

У чому ж відмінність амфіболу від хризотилу? Це два різновиди азбесту. Чому ж один шкідливий, а інший - безпечний?

«У амфіболі, поряд із кальцієм, міститься залізо, яке впливає навіть на структуру волокна, - пояснює Віктор Жирнов. - Волокно має форму твердих голок. Потрапляючи в легені, воно травмує клітини. Але найважливіше - амфіболові волокна не розчиняються під впливом кислого середовища організму. Волокна ж хризотилу містять магній і кальцій, мають форму м'яких шовковистих волокон, на зразок бавовни, при цьому швидко розчиняються під впливом кислого середовища і виводяться з організму, не залишаючи слідів».

У 2013 році група провідних токсикологів зі Швейцарії, Канади, США, Великобританії, Іспанії та Мексики опублікувала в журналі «Critical Reviews in Toxicology» огляд «Перегляд небезпеки хризотилу для здоров'я» («Health risk of chrysotile revisited»), в якому проведено порівняльний аналіз небезпеки хризотилового і амфіболового азбесту для організму людини. Показано, що фіброзогенність і канцерогенність волокон різних видів азбесту дуже відрізняється і залежить від діаметра і типу волокон. Хризотил частково розпадається в легенях на короткі волокна, які досить швидко виводяться з організму. Довгі (> 20 μm) волокна хризотилу швидко видаляються з легенів, не проникають в плевральну порожнину і не викликають фіброзу легенів. Навпаки, довгі волокна амфіболового азбесту зберігаються в легенях, не виводяться з організму і швидко (протягом семи днів) проникають в плевральну порожнину, що і призводить до фіброзу легенів і плеврального запалення. Аналіз проведених епідеміологічних досліджень показав різну канцерогенну активність хризотилового і амфіболового азбесту щодо виникнення легеневих пухлин. Як і в разі інших пилових частинок (вугільних, силікатних, кремнеземних та ін.). Важкий і тривалий вплив хризотилу може сприяти розвитку пухлинного процесу в легенях. Однак низькі концентрації хризотилу не представляють жодної небезпеки для здоров'я людини. Більш того, навіть високі концентрації хризотилу нешкідливі при короткочасному впливові. Отже, хризотил не становить небезпеки для населення, яке використовує вироби, що містять хризотиловий азбест.

Минулого року іспанські вчені також провели дослідження щодо впливу азбесту на здоров'я. Дослідження «Перша ідентифікація наявності волокон азбесту в легенях серед населення Іспанії» було опубліковано в серпні 2017 року в журналі «LUNG». У 38 чоловік були взяті зразки тканин легенів. До групи «А» увійшли 5 пацієнтів, які ніколи не мали захворювань легенів, у групу «В» зарахували 20 працівників судноверфів (представники цієї тест-групи протягом тривалого часу контактували з різними типами азбесту), в групу «С» увійшли 13 хворих на рак легенів. Зразки легеневої тканини проаналізували за допомогою скануючого електронного мікроскопа із застосуванням сучасної рентгенівської спектроскопії. Важливим результатом дослідження стало підтвердження того факту, що, на відміну від амфіболового, волокна хризотилового азбесту, навіть в разі потрапляння в легені, вільно виводяться з організму, не викликаючи жодних наслідків.

Після аналізу результатів дослідницька група на чолі з доктором М. І. Веласко-Гарсіа з відділення пульмонології Університетської лікарні Vall d'Hebron зазначила: «Вражаючим є збереження в легенях виключно амфіболів, що свідчить про те, що хризотил видаляється в процесі дихання». Дослідники заявляють, що їх відкриття узгоджується з опублікованими даними про те, що в легенях пацієнтів, хворих мезотеліомою (різновид онкологічного захворювання), в переважній більшості випадків зустрічаються волокна амфіболу. І говорити про те, що хризотиловий азбест призводить до важких захворювань, не можна".

Таким чином, опубліковані нові дані серйозно змінюють уявлення про небезпеку різних видів азбесту і можуть змінити ставлення до хризотилу. Все це дозволить переглянути його регулювання низкою країн, де хризотил був заборонений на основі невірних даних про його безпеку.

Але вітчизняний МОЗ ці висновки ігнорує. Як ігнорує і той факт, що заборона виробництва матеріалів і з безпечного хризотил-азбесту призведе до закриття семи підприємств, втрати десяти тисяч робочих місць і, як наслідок, мільярдів податкових надходжень до бюджету країни. Не будемо забувати і про те, що шифер популярний завдяки своїй невисокій вартості, практичності у використанні, стійкості до зовнішніх руйнівних чинників і довговічності. І якщо з ринку зникнуть найбільш доступні, довговічні і прості в експлуатації будівельні матеріали, споживачам доведеться нелегко. Це вдарить і по гаманцю, і по здоров'ю. Керамічна і металочерепиця, бітумні покрівельні матеріали - вся ця продукція не українського виробництва. Альтернативні імпортні покрівельні матеріали на порядок дорожче, а буває, що і гірші за якістю. Але, головне - на відміну від хризотилу нешкідливість таких будматеріалів не доведена.